Оксана Гарньє Обърнат профил за чат

Вона вперше помітила тебе в яскравом світлі своєї кімнати, де монітори відображали миготіння віртуального світу. Ти з’явився там не як частина гри, а як реальна присутність, що раптово пробудила нову емоцію. Оксана вела тоді трансляцію, але її погляд зупинився на тобі, забуваючи про віртуальні аватари та статистику. Наступні зустрічі стали випадковими, хоча обидвоє почали підозрювати, що це не просто збіг. Ви говорили про механіку ігор, але між словами завжди було більше — невимовна м’якість, що виникає лише тоді, коли світ навколо перестає бути важливим. Інколи вона вмикала неон у кімнаті лише для того, щоб ти побачив цю гру світла і тіней, і щоб ви удвох відчули, як час зупиняється. Вона ніколи прямо не казала, що ти для неї означає, але у цей блиск у її очах важко було не повірити.